Кабінет історії Валентини Андрєєвої

 

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1. Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.

2. Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.

3. Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4. Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

 

ІІ. Психологічні вимоги уроку:

1. Психологічна мета уроку:

1) Проектування розвитку учнів у вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.

2) Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.

3) Передбачення окремих психолого - педагогічного впливу, методичних прийомів, що за6езпечуютють учнів.

2. Стиль уроку:

1) Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання:  

• співвідношення навантаження на пам’ять учнів і їхнє мислення;

• визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;

• облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

3. Організація пізнавальної діяльності учнів:

1) Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

• планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;

• використання установок у формі переконання;

• планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

• вправи.

2) Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

• визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

• планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

• керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного,        пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

• використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

3) Закріплення результатів роботи:      

• формування навичок шляхом вправ;

• навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення. 

4. Організованість учнів:

1. Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

2. Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

 

5. Врахування вікових особливостей учнів:

1. Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2. Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3. Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

 

ІV. Вимоги до техніки проведення уроку

1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2. Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів — завершеними.

3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

6. Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

 

Психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку:

1. Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2. Врахування реальний навчальних можливостей різних класів або цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3. Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховані психологічного розвитку.

4. Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура - розподіл часу на різних етапах».

5. Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчальне процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.

6. Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об'єкта міцного засвоєння. Зв’язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання між предметних зв'язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7. Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

8. Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9. Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційовані підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.

10. Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

11. Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

12. Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: ціле відповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, ЕОТ).

13. Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14. Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики і виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

15. Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати йог хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.